Версія для друку

Написати листа

Працівник, з яким укладено трудовий договір на невизначений термін, може звільнитися за власним бажанням як через поважну причину, так і зовсім без вказівки будь-якої причини. Якщо причина звільнення поважна, в цьому випадку, відповідно до ст. 38 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний звільнити працівника з займаної посади в термін, про який просить працівник (про який він вказав у заяві про звільнення).

Поважними причинами для звільнення є такі причини:

переїзд на нове місце проживання;

переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

вступ до навчального закладу;

неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;

вагітність;

догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;

догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;

вихід на пенсію;

прийняття на роботу за конкурсом.

До того ж, слід враховувати, що даний перелік не є вичерпним.

Якщо ви звільняєтеся з поважної причини, в заяві про звільнення ви повинні вказати не тільки дату звільнення, але і вказати причину, по якій ви звільняєтеся. До заяви в цьому разі необхідно докласти підтверджуючі документи. У певних випадках закон прямо передбачає, чим повинна підтверджуватися та чи інша причина звільнення. Так, необхідність догляду за хворим членом сім'ї або неможливість проживання у даній місцевості за станом здоров'я мають бути підтверджені медичними документами. У той же час, якщо звільнення пов'язане з метою догляду за дитиною до 14 років, в цьому випадку немає необхідності підтверджувати причину звільнення медичним висновком, досить додати до заяви про звільнення копію свідоцтва про народження дитини. Якщо звільнення пов'язане з вступом до навчального закладу, то факт надходження може бути підтверджений копією наказу про зарахування до навчального закладу, якщо причиною звільнення є прийняття на роботу за конкурсом - обставини підтверджуються рішенням конкурсної комісії.

Запис про звільнення в трудовій книжці працівника також повинен проводитися із зазначенням поважної причини звільнення.

Існує ще одна підстава, за яким можна звільнитися в будь-який термін, це порушення власником або адміністрацією підприємства законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору.

У цьому випадку в заяві про звільнення слід вказати факти порушення власником або адміністрацією підприємства законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, при наявності - додати до заяви підтверджуючі документи.

У разі, якщо працівник, з яким укладено безстроковий трудовий договір, звільняється без вказівки причини, на нього покладається обов'язок попередити про звільнення роботодавця за два тижні до передбачуваної дати звільнення. Даний термін - два тижні - дається роботодавцю для пошуку нового співробітника на посаду, що звільнилася, а зовсім не є репресивним заходом по відношенню до працівника, який звільняється без поважної причини.

Важливо враховувати наступний момент: якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою про звільнення, крім певних випадків: коли на його місце запрошено іншого працівника , якому відповідно до норм законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності (підтвердженими медичними документами), що перешкоджають виконанню роботи за договором, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, а також на ті поважних причин, що і безстроковий трудовий договір.

Головний спеціаліст відділ
«Синельниківське бюро правової допомоги»
Кулініч Н.В
Версія для друку Написати листа