Cинельніківський район
www.sinel.dp.gov.ua


В даний час практично кожна третя спадкова справа, що розглядається в судовому порядку, так чи інакше пов'язана з правом на обов'язкову частку в спадковому майні. У суді нерідко розглядаються справи за позовними вимогами осіб, які претендують на обов'язкову частку в спадковому майні спадкодавця. Синельниківське бюро правової допомоги відповідає на питання, в якому випадку особи можуть претендувати на обов'язкову частку у спадщині?

Звернемося до норм законодавства, щоб уточнити і визначитися, хто ж має право на обов'язкову частку в спадковому майні.
Відповідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом (обов'язкова частка).
Слід взяти до уваги, що перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлений в ст. 1241 Цивільного кодексу України, є вичерпним, тобто не підлягає розширеному тлумаченню. Про це зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування».
Що стосується прийняття обов'язкової частки у спадщині, у цьому випадку діють загальні принципи: той зі спадкоємців, хто мав право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо в установленому законом порядку не відмовився від свого права на спадок. Якщо ж спадкоємець, який має право на обов'язкову частку у спадщині, не проживав зі спадкодавцем на день його смерті і не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
У разі якщо були порушені права спадкоємців на обов'язкову частку у спадщині, судовим рішенням може бути вирішене питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов'язкову частку у спадщині.
Суд в залежності від ситуації може зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині, беручи до уваги відносини між спадкоємцем і спадкодавцем, а також в залежності від інших обставин, що мають істотне значення, наприклад, враховуючи майновий стан спадкоємця, який претендує на обов'язкову частку у спадщині.
Статті 1224 Цивільного кодексу України містить положення, відповідно до яких особа, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, може не отримати її в результаті усунення її від спадкування за передбачених законом підстав.
Ще раз підкреслимо, що особливість обов'язкової частки в спадщині полягає в тому, що її виділення не залежить від волі спадкодавця. Навіть якщо в заповіті спадкодавця немає вказівки на особу, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, ця особа все одно має право на виділення обов'язкової частки з спадкового майна. Однак це зовсім не означає, що позбавити такого права спадкоємця вже не можливо.

Головний спеціаліст
«Синельниківське бюро правової допомоги»
Ніна Кулініч